Конопля SATIVA & INDICA Бронницы

Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!

Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!

Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!

То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!

Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.

Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.

Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!

Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.

Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!

Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...

Day 1: Ух, ну что же, сегодня был настоящий день! Я вот, наркоман-крутила, решила пошалить и разыграть своих друзей. История началась с закладками, да. Я решила купить шишки марихуаны, а потом сделать пранк с маконгой.

Так вот, вечером решила повеселиться и встретиться с парнями. Ну не героинщиками же, а просто ребятами, которые любят потусоваться и отдохнуть. Таких же, как и я.

Заказала я свои закладки по телефону, прямо к себе домой. Но самое интересное, что курьер пришел в клоунском наряде. Это был пранк! Я была в шоке, но с другой стороны, такой вечер обещал быть незабываемым.

К моему счастью, наркотики были в порядке, и я сразу же принялась готовить все необходимое для использования отгона. Ведь отгон – это курительный прибор, который содержит марихуану. Ну, а без него я не могла испытать это неземное ощущение.

Взяв отгон в руки, я стала зажигать его, наблюдая пузырьки дыма, поднимающиеся вверх. Да, это был мой способ расслабиться и забыть обо всех проблемах. Но в этот раз все было иначе, потому что я вдруг заметила парня с очень интересными татуировками и причудливыми пирсингами, который зашел в комнату.

Day 2:

Его звали Максим, а друзья называли просто Макс. Оказалось, что он тоже был любителем марихуаны, и вот мы сразу нашли общие интересы. Я рассказала ему о своем пранке с маконгой, а он показал мне свой любимый сорт гашиша, который назывался ice-o-lator. Понятно, что я была в восторге от такого знакомства!

Макс оказался настоящим экспертом в курении гашиша. Он рассказал мне о разнообразных способах употребления, и даже познакомил меня с героином, который здесь назывался кэг. Я не могла отказаться от его приглашения попробовать, ведь вместе мы могли испытывать такие незабываемые ощущения.

С тех пор мы проводим все время вместе, наслаждаясь моментами отдыха и отрываясь по полной. Мы побывали на множестве крутых вечеринок, где наркотики были в почете. Я первый раз увидела, как люди употребляют кокаин, или как его здесь называют - орех. Конечно, это было слишком страшно, но в то же время так завораживающе.

Наше время не проходит даром. Мы стали не только любителями наркотиков, но и людьми с общими интересами. Макс открыл мне мир попперсов, и я открыла ему новые грани курения марихуаны. Мы постоянно экспериментируем, создавая новые рецепты и составляя свои собственные закладки.

Day 3:

Макс и я уже не представляем свою жизнь без друг друга. Мы продолжаем искать новые закладки, пытаясь найти самые необычные и запретные наркотики. Мы пробуем все новое и интересное, и не боимся этого. Мы – настоящие наркоманы, которые живут по своим правилам и не подчиняются никаким запретам.

История нашей любви никогда не закончится. Мы продолжим искать новые пранки, новые отгоны и новые способы наслаждаться друг другом и нашей общей страстью к наркотикам. Ведь то, что нас объединяет, сильнее всего на свете. Мы – две половинки одной души, сидящие в кругу закладки и наслаждаясь каждой минутой вместе.

"Мы выбираем наркотики, потому что они помогают нам находить себя и свою истинную сущность. Мы не боимся идти вперед, и никто не может остановить нас".

Да здравствует наша любовь, да здравствуют наркотики!